ПОІНСТРУКТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех., розм. Дати кому-небудь інструкції. Поінструктував голова, як косити, що й до чого (Вишня, І, 1956, 316).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 6. — С. 829.