ПОЯСНІ́ТИ, і́є, док.

1. Стати яснішим; // безос. І незчувся чоловік, як наче поясніло надворі (Стельмах, Хліб.., 1959, 472).

2. перен. Стати погідним, лагідним і т. ін. (про обличчя, погляд і т. ін.). Засмагле лице поясніло.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 496.