ПОШТРИ́КУВАННЯ, я, с., розм. Дія за знач. поштри́кувати. У нього ревматизм крутив ноги, і дід болісно прислухався до німого ниття, до раптового поштрикування, яке то гостро, то тупо підпалювало болем його тіло (Гуц., Скупана.., 1965, 9).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 490.