ПО́ШМОРГ, а, ч.

1. Слід на тілі (садно, подряпина), залишений тертям від протягнутого по шкірі предмета. Борюкались, та й поробили один одному знаки: я побачив у його [у нього] на виду і на тілі пошморги (Сл. Гр.).

2. тільки мн. Сліди полозків на дорозі.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 487.