ПОЧУРІ́ТИ і ПОЧЮРІ́ТИ, і́є, док., діал. Почати чуріти, чюріти. Пістоля загриміла, а з Василевого плеча почуріла кров (Федьк., Буковина, 1950, 60); Медвідь повалився на землю, а з нього кров почюріла (Черемш., Тв., 1960, 215).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 476.