ПОЧУЖИ́ТИСЯ, имо́ся, ите́ся, док., розм., рідко. Те саме, що почужа́тися.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 476.