ПОЧИТА́ТЕЛЬ, я, ч., уроч., рідко. Те саме, що шанува́льник. Мій друг повернувся додому.. Тут прийшов я — його друг і почитатель (Ю. Янов., І, 1958, 139).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 472.