ПОЧЕТВЕРТУВА́ТИ і ПОЧВЕРТУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Четвертувати (у 1 знач.) всіх або багатьох.

2. Поділити на чотири частини що-небудь. Миттю пригнали гладкого вола п’ятилітнього з поля, Шкуру всю геть облупили, а тушу почетвертували (Гомер, Одіссея, перекл. Б. Тена, 1963, 331).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 469.