ПОЧЕРПА́ТИ, а́ю, а́єш, недок., ПОЧЕРПНУ́ТИ, ну́, не́ш, док., перех. Здобувати знання, навички від кого-небудь, діставати матеріал для роботи з якогось джерела. Так багато почерпнув Юрій практичних знань від заслуженого ветерана, ніби вдруге пройшов курс в інституті (Хижняк, Невгамовна, 1961, 241); Якуб Колас багато цінного почерпнув з нової української літератури та української народно-поетичної творчості (Вітч., 11, 1962, 185); // Наповнюватися, відновлювати свій склад за рахунок чогось. В безнастанному русі з’являються речі невпинно Скрізь у просторі всесвітнім, і скрізь, до осідків найнижчих Бистрі матерії тільця одвіку вони почерпають… (Зеров, Вибр., 1966, 154).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 467.