ПОЧЕКА́ННЯ, я, с., рідко. Дія за знач. почека́ти. Десь унизу в мовчанні й важких хвилях почекання нерухомо стояла німецька колона (Загреб., Європа 45, 1959, 548).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 466.