ПОЧВА́КАТИ, аю, аєш, док., розм. Піти кудись, чвакаючи. Навгадь вибрав я напрям і почвакав болотами (Козл., Весн. шум, 1952, 103).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 465.