Про УКРЛІТ.ORG

поцяткований

ПОЦЯТКО́ВАНИЙ, а, е.

1. Дієпр. пас. мин. ч. до поцяткува́ти. Крізь причинену шибку глянуло її обличчя, поцятковане вапною, біле, аж страшне, як маска (Л. Укр., III, 1952, 655); Ці слова — про набиті трамваї.. І про слюсаря з смуглим обличчям, Поцяткованим ластовинням (Драч, Поезії, 1967, 42); Дуже гарний суничник під час цвітіння.. Все дерево поцятковане великими суцвіттями білих, схожих на конвалії квітів (Наука.., 2, 1966, 48).

2. у знач. прикм. З цятками, вкритий цятками. Зітхнула [Марина]. Розплющила прекрасні сині-сині поцятковані очі (Ільч., Серце жде, 1939, 452).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 462.

вгору