ПОХІ́ПЛИВО, ПОХО́ПЛИВО, діал. Присл. до похі́пливий, похо́пливий. — Попросту, Гаво, пальці оближеш, ще й меду не коштувавши! — Ну, ну, — напів недовірливо, а напів похопливо сказав Гава (Фр., III, 1950, 22).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 450.