ПОХРЮ́КАТИ, ає, док. Хрюкати якийсь час; хрюкнути кілька разів. Поживи не знайшли [свині], Похрюкали й пішли (Гл., Вибр., 1951, 151).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 459.