ПОХМИ́КУВАТИ, ую, уєш, недок., розм. Хмикати час від часу. Федір Архипович від задоволення похмикував (Рибак, Час.., 1960, 171).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 451.