ПОХМА́РИТИСЯ, иться, док.

1. Затягтися хмарами. Небо похмарилось; // безос. Вияснилось було, потім знову похмарилось (Сл. Гр.).

2. перен. Стати насупленим, похмурим. Материне обличчя похмарилось.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 451.