ПОХЛЯ́НУТИ, немо, нете; мин. ч. похля́ли; док., розм. Охлянути (про всіх або багатьох). Вони побігли далі. Знову рвонули чимдуж, але швидко похляли (Загреб., Диво, 1968, 152).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 451.