ПОХЛЬО́СКУВАННЯ, я, с. Дія за знач. похльо́скувати і звуки, утворювані цією дією. Ще здалеку чує Петру тупіт кінських копит, вигуки циганів, похльоскування батога (Чаб., Балкан. весна, 1960, 336).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 451.