ПОХЛИСТА́ТИ, ищу́, и́щеш, док., перех., розм.

1. Вихлистати все або багато чого-небудь. — Приймай, жінко, з стола вареники, — Бо йде наймитище.. Постав йому вчорашнього борщу, — Нехай він похлище (Укр.. лір. пісні, 1958, 548).

2. Хлистати якийсь час.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 450.