ПОХАРЧУВА́ТИ, у́ю, у́єш, док., перех.

1. Харчувати кого-небудь якийсь час.

2. що і без додатка, діал. Поїсти.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 443.