ПОХАЗЯЮВА́ТИ, ю́ю, ю́єш, док., розм. Те саме, що похазяйнува́ти. [Кряж:] Що ж, тепер хай вчені похазяюють, ми своє зробили. Тепер, значить, у відставку (Зар., Антеї, 1962, 209).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 443.