ПОХА́БНИК, а, ч., розм., рідко. Той, хто вживає похабних виразів, поводиться непристойно, безсоромно.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 443.