ПОУ́ХКАТИ, аю, аєш, док. Ухкати якийсь час. — Погуляю і поухкаю на твоїм весіллі, хоч який я старий (Коб., II, 1956, 50).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 442.