ПОУСТАВЛЯ́ТИ, я́ю, я́єш, док., перех. Уставити, поставити де-небудь все або багато чого-небудь, усіх або багатьох, у багатьох місцях. Мендель казав поуставляти перед вікнами наскоро з дощок збиті столи і лавки (Фр., II, 1950, 233); Сама [артистка] вибрала місце, де мав стояти [фортеп’ян], і власною рукою поуставляла.. підставки, на яких мав стояти (Коб., I, 1956, 518).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 441.