ПО́ТІЛЬ, присл., розм., рідко. Те саме, що по́ти. Покіль діда, потіль й хліба (Номис, 1864, № 9137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 410.
а
б
в
г
д
е
є
ж
з
і
ї
й
к
л
м
н
о
п
р
с
т
у
ф
х
ц
ч
ш
щ
ю
я
ПО́ТІЛЬ, присл., розм., рідко. Те саме, що по́ти. Покіль діда, потіль й хліба (Номис, 1864, № 9137).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 410.