ПОТЬО́ХКАТИ, ає, док. Тьохкати якийсь час. Соловей потьохкав ще хвилину і замовк (Гжицький, Чорне озеро, 1961, 25).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 441.