ПОТУПЦЮВА́ТИСЯ, ю́юся, ю́єшся і ПОТУ́ПЦЯТИСЯ, яюся, яєшся, док., розм. Тупцюватися, тупцятися якийсь час. На його жарти ніхто не звертав уваги, і Микита, потупцювавшись ще трохи, раптом задьористо потер руки і взявся старанно вишкрібати підлогу (Збан., Переджнив’я, 1955, 176).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 433.