ПОТРУХЛЯ́ВІТИ, іє. Док. до трухля́віти. Скоро висохнуть [чоботи], а там помастить солідолом, бо можуть потріскатись без масті, потрухлявіти (Гуц., З горіха.., 1967, 33); * Образно. За ці два роки дід дуже подався, потрухлявів, як старий пеньок (Дім., І будуть люди, 1964, 51).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 429.