ПОТРО́ЮВАТИ, юю, юєш, недок., ПОТРО́ЇТИ, о́ю, о́їш, док., перех. Збільшувати втроє. При літньому садінні картоплі в умовах крайнього півдня.. 5 поливів потроюють урожай (Картопля, 1957, 94); Був би ти радий потроїти Нестора давнього роки Та й ні єдиного дня не змарнувать для розваг (Зеров, Вибр., 1966, 346); // Дуже збільшувати, значно посилювати. Олекса необережно зачіпає ногою якусь бляху. Нічна тиша потроює брязкіт (Вільде, Сестри.., 1958, 89); Мужній гарт священної війни В священній праці нам потроїть сили (Рильський, II, 1960, 216); Ми потроїли свою пильність (Коз., Гарячі руки, 1960, 78).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 428.