ПОТРА́ТИТИСЯ, а́чуся, а́тишся, док., розм. Те саме, що ви́тратитися. — А куди ж ваше сіно поділося? — А чума його знає, куди воно потратилося! (Тют., Вир, 1964, 112); Дуже потратився [Демко] на Харкове письмо (Кв.-Осн., II, 1956, 482).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 422.