ПОТОВАРИШИ́ТИ, шу́, ши́ш, док., діал. Потоваришувати. У жіночій громаді не йшла в лад ота княгиня, жона Гвинтовчина. Одно, що вона пані великого коліна,.. так уже тут як не підходь, а не потоваришиш щиро (П. Куліш, Вибр., 1969, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 412.