Про УКРЛІТ.ORG

потеребити

ПОТЕРЕБИ́ТИ, блю́, би́ш; мн. потеребля́ть; док., перех., діал.

1. Потягти. Зложивши моцні [могутні] крила, Опукою з гори — аж вітром зашуміло — Орел ушкварив на Ягня, Підняв його і геть потеребив за гору (Греб., І, 1957, 66).

2. Очистити від чогось зайвого, непотрібного все або багато чого-небудь.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 403.

вгору