ПОТЕМНИ́ТИ, и́ть, док., перех., розм. Зробити темним, темнішим. Баба Одарка сидить, поклавши руки на коліна. Вага літ вигнула горбом її спину, здушила докупи кощаве тіло.. Століття дмухнуло на неї і обпалило, потемнило обличчя (Ю. Янов., І, 1958, 229); // безос. Щоб тебе побило, потемнило на путі, на дорозі і куди ти повернешся лицем своїм! (Номис, 1864, № 3786).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 401.