ПОТЕ́МНЕННЯ, я, с. Дія за знач. потемні́ти. Зміну забарвлення [шкіри у земноводних] спричиняють різноманітні зовнішні, а також і внутрішні подразники: тепло, сонячне світло та сухість спричиняють посвітлення; навпаки, темнота, холод, вологість — потемнення (Визначник земноводних.., 1955, 10); // Темне місце на чому-небудь. Повільно.. на папері, вкритому розчином, почали проступати ледве помітні потемнення (Перв., Дикий мед, 1963, 310).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 401.