ПОТВОРИ́ТИ, творю́, тво́риш, док., перех. Створити, утворити багато чого-небудь. Каганець блимав на припічку і потворив з кумів великі, чорняві тіні і кинув їх на стелю (Стеф., І, 1949, 137).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 399.