ПОТАСКУ́ХА, и, ж., вульг. Розпусна жінка; розпусниця. [Аннушка:] Він сміється, зі мною сміється над тобою, потаскухою! (Стар., Драм. тв., 1941, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 397.