Про УКРЛІТ.ORG

потарабанити

ПОТАРАБА́НИТИ, ню, ниш, док.

1. неперех. Тарабанити, стукати по чомусь якийсь час. Кульницький нервово потарабанив пальцями по столі, щось думаючи (Стельмах, II, 1962, 141).

2. перех., розм. Понести або повезти кого-, що-небудь кудись. — Хто ж її потарабанить до того Городця? (Л. Янов., І, 1959, 193); «Слухай, служивий, однеси сього попа в прірву; я тобі десять рублів дам». Солдат того попа на оберемок, потарабанив! (Україна.., І, 1960, 159).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 397.

вгору