ПОСІ́ДЛАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до посідла́ти. Коні були вже посідлані (П. Куліш, Вибр., 1969, 163); Кілька людей тримали за оброті посідлані, але без вершників, коні (Досв., Гюлле, 1961, 189).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 328.