ПОСУ́ТНЬО. Присл. до посу́тній. — Та воно було ось як: поїздка туди [у Рогань] пройшла нормально.. — Та ти посутніше (Панч, II, 1956, 129).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 391.