ПОСТІЛЬГА́, и́, ж. Хижий птах родини соколиних, що живиться переважно мишами та великими комахами; боривітер. Хижі птахи — сови, сичі, постільги, мишоїди — винищують мишей та інших шкідливих гризунів (Сад. і ягідн., 1957, 303).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 376.