ПО́СТРИГ, у, ч. Церковний обряд посвячення в ченці (черниці), що супроводжується постриганням волосся. Вона уявляла собі, як вона стане черничкою, як вона в останній раз попрощається з матір’ю і піде під постриг, як на неї надінуть клобук… (Н.-Лев., IV, 1956, 184); — Ох, яка була хороша [дівчина], Та як надівала Перед постригом на личко Чорне запинало! (Щог., Поезії, 1958, 92).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 380.