ПОСТРИ́БУВАТИ, ую, уєш, недок. Раз у раз стрибати, підстрибувати. Орест нервово перебирає пальцями по підвіконню, втопивши погляд в дахівки протилежних будівель, де заклопотано пострибували горобчики, безупинно цвірінькаючи своїх веснянок (Досв., Вибр., 1959, 363).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 380.