ПОСТИРА́ТИСЯ, а́ється, док. Стертися (про все або багато чого-небудь). Білі рученьки змиваються, А персники постираються (Чуб., V, 1874, 591); Постиралось і почорніло срібло на узорах (Вас., II, 1959, 38).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 374.