ПОСТАЧА́ЛЬНИК, а, ч.

1. чого. Особа або держава, установа, організація і т. ін., що постачає що-небудь. Україна повинна стати головним постачальником свіжих плодів і ягід для трудящих всього Радянського Союзу, а також для плодопереробної промисловості (Колг. Укр., 2, 1959, 2); Відтепер Пугач став головним постачальником м’яса товариству, інших джерел здобуття їжі не мали [опришки] (Гжицький, Опришки, 1962, 211).

2. Назва посади, а також особа, яка, займаючи цю посаду, забезпечує установу необхідними матеріалами, сировиною тощо. Інтендантів та постачальників за найменшу провину віддає [Обручов] до суду, закони та накази виконує (Тулуб, В степу.., 1964, 492); — Покладатись на постачальників, — загримів він, — то вас тут і снігом занесе! (Баш, На.. дорозі, 1967, 40).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 371.