ПОСПІ́ШНІСТЬ, ності, ж. Абстр. ім. до поспі́шний 1. Анч працював впевнено, швидко, але без зайвої поспішності (Трубл., Шхуна.., 1940, 71); В Клариному одруженні не було ні випадковості, ні безрозсудливої поспішності (Руд., Остання шабля, 1959, 30).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 358.