ПОСПІ́ШЛИВИЙ, а, е.

1. Який завжди поспішає, квапиться; квапливий. Поспішлива людина.

2. Швидкий, поспішний. Поспішлива хода.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 357.