ПОСПІ́НУТИ, ну, неш, док., розм. Те саме, що поспі́ти2. Місто від Мар’янівки верстов зо двадцять. Коли вдосвіта виїхати, то на обід саме поспінеш (Мирний, III, 1954, 8).
Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 356.