ПОСПИ́СУВАНИЙ, а, е. Дієпр. пас. мин. ч. до поспи́сувати. Своєю обізнаністю піп переміг старосту, бо витяг папірець, де були посписувані всі «єретики» (Юхвід, Оля, 1959, 277).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 355.