ПО́СОРОМНО, присл., діал. Соромно, ганебно. Стоїть вона наче от людина у чужій одежі багатій, посоромно хапаній, сама бідна (Вовчок, І, 1955, 169); // у знач. присудк. сл. Мені посоромно.

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 353.