ПОСОЛО́ДЖЕНИЙ, а, е, розм. Дієпр. пас. мин. ч. до посолоди́ти. Все з його уст ішло мов медом посолоджене (Фр., V, 1951, 274).

Словник української мови: в 11 тт. / АН УРСР. Інститут мовознавства; за ред. І. К. Білодіда. — К.: Наукова думка, 1970—1980. — Т. 8. — С. 352.